Розробки уроків | Урок літературна вітальня
Урок літературна вітальня

Романтизм у західній літературі: життєвий і творчий шлях Дж. Г. Байрона

Служіння добру – найшляхетніша путь,Тож бийся за волю повсюди!

Дж. Г. Байрон.

МЕТА: Подати загальні відомості про романтизм як творчий метод, розкрити погляди представників напрямку, осягти критерії художніх цінностей, які залишив романтизм; ознайомити учнів з особистістю Байрона, його світоглядною позицією, творчістю; вчити ясно, логічно висловлювати свої думки; формувати інтерес до дослідницької діяльності, вміння добирати потрібний матеріал для розкриття теми; розвивати навички виразного читання; формувати культуру сприйняття і виконання твору; викликати почуття захоплення мужністю та талантом поета.

Випереджувальні завдання.

Учням – історику, філософу, філологу, мистецтвознавцям, літературознавцям, біографам підготувати виступи-повідомлення, дослідження на задану тему: підготувати інсценізацію: „Я став рабом любові”; окремим учням оформити опорні картки-плакати „Хронологічна таблиця життя і творчості Байрона”, „Титанічний поет Англії”, таблицю „Романтизм в літературі та мистецтві”, бібліографу підготувати виставку матеріалів про романтизм, книг Байрона та про Байрона; мистецтвознавцям підготувати репродукції картин художників-романтиків; музикознавцю підготувати фонозаписи музики композиторів-романтиків.

Структура уроку.

І. Мотивація навчальної діяльності (слово вчителя).

ІІ. Виступ творчої групи „Романтизм”.

  1. Історик, філософ, філолог, літературознавці, мистецтвознавці про творчий метод;

  2. Робота над опорною схемою „Романтизм в літературі та мистецтві”, визначення романтизму за словником-довідником;

  3. Український романтизм (слово вчителя української мови та літератури).

ІІІ. Слово вчителя про Дж. Г. Байрона.

IV. Виступ творчої групи „Дж. Г. Байрон”:

  1. Біографи про життя поета;

  2. Інсценізація „... я став рабом любові”;

  3. Літературознавці та мистецтвознавці про творчість Байрона та її значення для митців світу.

V. Слово вчителя про інтерес до творів Байрона на Україні.

VI. Тестування.

VII. Домашнє завдання.

Зміст уроку.

І. Уроки є різні... Уроки нудні й довготривалі... Уроки складні й філософські... Уроки радісні й сумні, піднесені й поетичні... Сьогодні у нас урок буде таким, яким ви його створите. Адже кожен урок – це своєрідна вистава: сценарій, зазвичай складений учителем, редагується, удосконалюється вами, учнями. Отож, сьогодні ви є творцями уроку, тема якого „Література ХІХ століття. Романтизм у західній літературі. Життєвий і творчий шлях Джорджа Гордона Байрона”.

Перед вами заздалегідь була поставлена мета: подати загальні відомості про романтизм як творчий метод, розкрити погляди представників напрямку, осягти критерії художніх цінностей, які залишив романтизм, ознайомитись з особистістю Байрона, його світоглядною позицією, творчістю.

Щоб досягти поставленої мети, вам потрібно було опрацювати багато матеріалів: і підручника, і додаткової літератури. Підготовка до уроку повинна була навчити вас ясно, логічно висловлювати свої думки: формувати у вас вміння добирати потрібний матеріал для розкриття теми; розвивати культуру сприйняття і виконання поетичного твору. Чи буде це насправді? Побачимо...

Отож, літературна вітальня запрошує нас в ХІХ століття, вірніше, в кінець XVIII – початок ХІХ століття, коли в європейській літературі утверджується новий напрям – романтизм. (Звучить музика).

ІІ. Виступ творчої групи „Романтизм”.

Учень – Дж. Г. Байрон.

Вгамуйся, серце. Вибив час,

Нікого нам не зворушить.

Нехай любов обходить нас,

Та нам - любить...

До битви стати час настав,

В борні сконай!

За волю в гордім цім краю

Борися всупір волі злій!

Знайди в бою і смерть свою,

І супокій.

Учень-історик. Романтизм виник тоді, коли Європа переживала сильне духовне потрясіння і глибоке розчарування у зв’язку з подіями французької революції 1789-1794 рр. та наполеонівськими війнами. Революція не привела до суспільної гармонії – закінчилася розгулом насильства і кривавим „якобінським терором”. Не вдалося утвердити свободу і за допомогою багнетів наполеонівських солдат. Відчуття дотичності кожної окремої людини і всього людства загалом до вихору історичного руху пронизує романтизм.

Учень-філософ. У своїх сутнісних рисах романтизм – реакція на раціоналізм. Проте, незважаючи на відмежування романтиків у теоретичних працях від своїх попередників, вони все-таки більш взяли, ніж відкинули зі спадку XVIII століття, скажімо ідею „природної людини” Руссо, культ почуття і природи, культурологію Гердера. Філософія Шеллінга, що глибоко вплинула на романтиків обґрунтувала спрямування до „пізнання Вищого”: „Абсолютна об’єктивність - царина лише мистецтва. А мистецтво дає змогу цілісній особистості досягти таких висот, пізнання вищого”. (Шеллінг).

Стрімке сходження Наполеона до вершин слави стало для багатьох романтиків прикладом сміливого дерзання, духовного розкріпачення особистості.

Учень-філолог. Яке походження має „романтизм”? Його назва вказує на зв’язок з середніми віками, коли в літературі був популярний жанр лицарського роману. Романтики створили в дусі середніх віків нові картини життя, відкинули жорсткі канони й правила і понад усе цінували натхнення.

1-й учень-літературознавець. Романтики зробили чимало важливих художніх відкриттів. Романтики тонко відчували красу народного мистецтва – казок, легенд, пісень, переказів, а це позначилося на мові, формі їхніх творів. Було створено такі жанри, як роман, поема, лірична поезія.

2-й учень-літературознавець. Доба наполеонівських воєн та період Реставрації спричинили першу хвилю романтизму. В Англії це творчість поетів Дж. Г. Байрона, Персі Біші Шеллі, Джона Кітса, романіста Вальтера Скотта; в Німеччині – майстра сатиричної прози Ернста Теодора Амадея Гофмана і чудового лірика Генріха Гейне.

3-й учень-літературознавець. Друга хвиля романтизму спостерігається після липневої революції у Франції та повстання в Польщі. У цей час з’являються твори Віктора Гюго, Жорж Санд, Олександра Дюма, Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, Шандора Петефі, Василя Жуковського, Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Едгара По.

Учень-мистецтвознавець. Друга хвиля романтизму, крім літератури, широко охопила живопис, музику, театр. Всесвітньо відомою стає творчість художника Ежена Делакруа (Франція), композиторів Фредеріка Шопена (Польща), Роберта Шумана (Німеччина), Ференца Ліста (Угорщина), Гектора Берліоза (Франція). Нові зразки музичних драм створюють Джоаккіно Россіні та Джузеппе Верді в Італії. А в Німеччині – Ричард Вагнер.

Слово вчителя. Перед вами опорна схема „Романтизм в літературі та мистецтві”. Розгляньте її і накресліть в зошити.

РОМАНТИЗМ

(80-90-ті роки XVIII ст. – 30-40-ві роки ХІХ ст.)

Гасло: Стверджувати духовну самобутність і неповторність кожної окремої людини, її свободу.

Ідеї: Розчарування, песимістичне й трагічне розуміння життя; фантастичність, зображення високого, ідеального кохання, добрі та злі чарівники, казкові пейзажі.

Відкриття: Розуміння краси народного мистецтва; зв’язок з музикою, живописом; створення новітніх жанрів роману, поеми, ліричної поезії.

Література
Образотворче мистецтво
Музика
Дж. Байрон
П.Б. Шеллі
В. Скотт
Е.Т.А. Гофман
Г. Гейне
А. Міцкевич
 
Е. Делакруа
Г. Берліоз
Д. Верді
Р. Вагнер
Р. Шуман
Ф. Ліст
Ф. Шуберт
Ф. Шопен

Слово вчителя: Багато ідей, що живуть і нині, скажімо „краси, що врятує світ”, особистісної активності, національної єдності, єдності людини і природи, ідеальної революції – сформульовані саме в романтизмі.

Вчитель української мови та літератури: Український романтизм в більшій мірі, ніж західноєвропейський чи російський, опирався на просвітницьку філософію (просвітництво Г. Сковороди), зберігаючи тісні зв’язки з мистецтвом бароко, що склало цілу епоху в культурі України.

Романтизм виявив сильний потяг до сентименталізму. Благодатний грунт української романтики знайшли в народному мистецтві. Розвиток романтизму пов’язаний з творчістю Л. Боровиковського, А. Метлинського, М. Костомарова, М. Шашкевича, молодого Шевченка. А біля колиски нової української літератури стояв Іван Котляревський. Слово вчителя. „Може, ані один поет на світі не мав такого широко і глибокого впливу на сучасну і пізнішу літературу, як лорд Байрон. Це знак того, що виказуючи свої погляди, болі і мрії він виказував заразом і те, що відчував цілий загал, чим жила уся суспільність. Знак, що він був духовним, а до того геніальним представником часу”.

Це уривок зі статті І.Я. Франка „Лорд Байрон”. „Прометей нашого століття”, „титанічний поет Англії”, - так писав про Джорджа Гордона Байрона  В.Г. Бєлінський.

„... титанічний поет Англії”

Он был, о море, твой певец!

Твой образ был на нём означен,

Он духом создан был твоим:

Как ты могущ, глубок и мрачен,

Как ты, ничем не укротим.

О.С. Пушкін „До моря”

Байрон… создал себя вторично…

В конце концов, он постиг, создал и описал единый характер (именно свой), всё, кроме некоторых сатирических выходок… он отнёс к... мрачному, могущественному лицу, столь таинственно пленительному. О.С. Пушкін.

„Вдивимося в портрет цього видатного поета. Його очі – це розкрита брама сонця, вони створені зі світла і для світла. Особливо чарував усіх голос поета, що був вражаючої краси, зачаровував та вабив, як найдивовижніша музика.”, - писав один із сучасників.

IV. Виступ творчої групи „Дж.Г. Байрон”.

1-й учень-біограф (спираючись на дати і події „Хронологічної таблиці життя і творчості Байрона”). Англійський період життя і творчості (1788-1816).

2-й учень-біограф.

Байрон у вигнанні.

Слово вчителя. Епіграф нашого нового уроку ще раз підкреслює велику жагу Байрона до боротьби за волю. Прочитайте його слова, взяті за епіграф, і запишіть у зошити.

Інсценізація „...Я став рабом любові”.

(Використовуються елементи декорації: стіл, накритий скатертиною, свічка, букетик квітів).

І ділять нас не води швидкоплинні,

Не пасмо гір, чи прірва, повна тьми,

А те, що долі в нас такі ж одмінні,

Як ті краї, де народились ми.

Палку дочку полуденного краю

Із півночі прибулець полюбив,

Та шалом півдня кров його палає,

Якої і борей не остудив.

Шал півдня влився до моєї крові,

Тому-то знов, стількох зазнавши ран,

Я бранцем став, я став рабом любові,

Навіки впав у твій, кохана бран...

1-й літературознавець. Головні герої поем Байрона – духовні страдники та бунтарі. Вони передають думки і почуття самого поета, що страждав від самотності та людського нерозуміння.

2-й літературознавець. З-поміж поем та віршованих трагедій вирізняється „Мазепа”, поема, яка написана у формі розповіді старого Мазепи Карлу ХІІ історії його романтичного кохання. Сюжет про українського гетьмана Байрон відшукав в „історії Карла ХІІ” Вольтера.

Мистецтвознавець. Поеми Байрона надихали багатьох композиторів на створення музичних творів, як фортепіанний твір угорського композитора

Ф. Ліста „Мазепа”.

За сюжетами його творів писали і картини – французький художник Ежен Делакруа пройшов усі стадії поклоніння Байрону, він створив полотна „Різня на Хіосі”, „Поєдинок гяура з пашою” та інші.

Яскраві ілюстрації до поеми „Паломництво Чайльд Гарольда” було створено іспанським художником Франциско Гойя.

V. Слово вчителя. Інтерес до англійського поета з’являється і в Україні. Ще в 20 роки ХІХ століття на сторінках „Украинского вестника” та „Харьковского вестника” друкуються його вірші у російському перекладі. В журналах зазначається, що англійський романтик вирізняється з ряду поетів того часу могутністю, своєї індивідуальністю на непоступливістю умовностям, запальністю та діяльністю натури, мужнім ставленням до визначальних питань існування людини та зображенням осяйних ідеалів її особистості.

VI. Слово вчителя.Щоб об’єктивно оцінити вашу підготовку до уроку, проведемо тестування. Звичайно ж, враховується і ваша творча робота.

VII. Домашнє завдання.

  1. Підготувати виразне читання поезій Дж. Г. Байрона; опрацювати матеріал підручника „Лірика” (ст. 223-227).

  2. Читати поему „Паломництво Чайльд Гарольда”, для уроків додаткового читання – „Корсар”.

Сьогодні, коли перебудовується традиційна система загальної освіти і кожна школа шукає своє „обличчя”, дуже важливо в гонитві за модними напрямами у навчанні (типу „школа економіки та менеджменту”) не втратити головне – людину, особистість.

Методика проведення незвичайних уроків.

Кожний шкільний предмет має специфіку. При цьому головна мета – озброїти учнів науковими знаннями, допомогти оволодіти певними способами діяльності. Існують і предмети, основна мета яких визначається в дидактиці як „формування досвіду емоційно-ціннісних відношень”.

Урок-вікторина може бути проведений у кінці чверті з метою підсумовування відомостей про вже відомі школярам твори. Прослухавши той чи інший твір, учні визначають його назву, автора.

Урок-вікторину можна провести і з метою перевірки ерудиції учнів. Якщо учні відчувають утруднення дати правильну відповідь, вчитель застосовує метод порівняння, допомагає їм зрозуміти і засвоїти подібність і відмінність наданих творів.

Умови вікторини розробляються спільно з класом. Звичайно клас поділяється на кілька команд: по рядах, або хлопчики-дівчатка. Визначається кількість очок, одержаних за правильну відповідь, доповнення та інше.

Урок-вікторина іноді проводиться і за спеціально заготовленими запитаннями з метою закріплення теми, що вивчається. Тоді він проходить по типу телевізійної гри „Що? Де? Коли?”.

Урок - інтерв’ю. У ролі інтерв’юерів виступають школярі. Вони не раз слухали інтерв’ю в різних телевізійних програмах, тому можуть зорієнтуватися і на уроці.

Уроки – інтерв’ю корисні і для тих, хто ставить запитання, і для тих хто слухає. Ці уроки сприяють розвитку мовлення, мислення, вміння спілкуватися, вихованню культури поведінки.

Урок-конкурс.

На урок-конкурс можуть бути подані і власні творчі роботи учнів – адже в кожному класі є свої поети. В цьому разі критерії оцінки поповнюються ще й відповідністю літературного тексту. Оцінюючи творчість учнів, треба бути дуже тактовним, щоб не образити їх необережною реплікою.

Урок-подорож. Такі уроки можна впроваджу ти в різних варіантах. Іноді вони вибудовуються на відображення літературних творів різної доби. За основу уроку можна взяти факти з біографії того чи іншого письменника, що роз’їжджав по різних країнах, школярі разом з ним „мандрують” по різних епохах і країнах.

Урок - круглий стіл.

Можливість висловитися кожному учневі стимулюється на уроках такого типу не тільки завдяки особливому, довірливому тону вчителя, а й навіть розміщенню парт (у формі кола), що дозволяє кожному бачити всіх. Під час бесіди учні можуть звертатися безпосередньо до когось з присутніх, дивлячись на нього і називаючи його ім’я. Ведучим „круглого столу” може бути не тільки учитель, а й хтось з учнів. Як і на інших уроках, тут можуть виникнути цікаві дискусії. В кінці уроку ведучий дякує учасникам за бесіду.

Такий урок допоможе активізувати пасивних, байдужих учнів, а також виховати культуру спілкування – не секрет, що школярам її не вистачає.

Урок – самопізнання.

За бажанням учня його письмову творчу роботу може прочитати хтось з однолітків („про себе”). Дуже відрадно, якщо підліток довірить свої потаємні думки й почуття вчителю. Уроки-самопізнання дають ефективні результати в тих класах, де у школярів відсутній достатній досвід сприйняття творів. Спостерігаючи за своїми вихованцями, вчитель визначає, в яких класах письмові роботи можна проводити рідше, пропонуючи учням свої думки й почуття висловлювати усно.

Урок – захист є імпровізованим і проводиться в тих класах, де школярі досягли вже достатнього рівня загальнокультурного розвитку. В деяких класах подібні уроки слід проводити тільки після самостійної домашньої підготовки учнів. „Захист” може проходити і у формі письмових творів учнів.

Урок – КВД („Клуб веселих та дотепних”) доцільно проводити під Новий рік або присвятити 1 квітня.

Для підготовки до КВД збирається спеціальний оргкомітет, що розробляє зміст завдань. Бажано, щоб склад журі постійно змінювався. Можна запросити до журі когось із вчителів, більш старших учнів.

ВИСНОВОК:

Рекомендовані орієнтовні типи уроків різнопланові. Деякі з них підводять до глибоких роздумів про літературу. Інші дозволяють за незвичайною, цікавою формою начебто приховати серйозність навчальної діяльності, треті просто настроюють на веселий лад.

Запропонована типологія уроків не суперечить тій, що розроблена в дидактиці. Вчитель завжди усвідомлює головне дидактичне завдання уроку: чи то повторення навчального матеріалу, його закріплення, чи то набуття умінь і навичок, засвоєння нових понять, закономірностей, або ж прагне до реалізації декількох дидактичних завдань, що має місце на комбінованому уроці. Головна відміна цих двох типологій у тому, що традиційна виражена сухою науковою мовою, і тому не викликає інтересу у учнів. Нестандартна типологія більш різноманітні, пов’язана з численними асоціаціями, наповнена різними емоціями. Вона допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності, що надзвичайно важливо в роботі зі школярами підліткового віку.

При цьому, підбиваючи підсумок уроку, іноді навіть доцільно відмітити, що повторили, закріпили учні, що нового дізнались, чого навчилися – тобто допомогти їм усвідомити якість виконання дидактичних завдань. Але в кінці незвичайного, цікавого уроку ця інформація вже не буде для учнів занадто сухою й раціоналістичною, бо вони перебуватимуть під достатньо яскравим емоційним враженням. Деякі з рекомендованих уроків можуть проводитися часто (зокрема урок-вікторина, урок-подорож), оскільки дозволяють майже будь-який навчальний матеріал утілити в цікаву для школярів форму. Інші типи уроків використовуються двічі-тричі на рік. Описані вище уроки можна застосовувати не тільки в „чистому” вигляді, а й у різному сполученні. Здебільшого це залежить від уміння учнів зосереджувати свою увагу. Чим вони молодші, тим настійнішою є потреба у різноманітних видах діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Журнал „Рідна школа” 2000 р. № 7

  2. Журнал „Позакласний час” 2001 р. № 10

  3. Журнал „Всесвітня література”1999 р. № 8

  4. Журнал „Рідна школа” 2002 р. № 3

  5. Журнал „Всесвітня література” 2002 р. № 8

Видавництво „Педагогічна преса” Київ

  1. Журнал „Позакласний час” 2000 р. № 3

  2. Журнал „Все для вчителя” 2001 р. № 5

  3. Журнал „Все для вчителя” 2002 р. № 6

  4. Журнал „Позакласний час” 2002 р. № 9

  5. Зарубіжна література ХХ століття 1997 р. М.І. Борецький стор.309 Видавництво „Вежа”

  6. Зарубіжна література 11 клас О.С. Чиркова

  7. Матеріали до уроків „Зарубіжна література” 10 клас Р.Б. Шутько

  8. Матеріали до уроків „Зарубіжна література” 11 клас Р.Б. Шутько

  9. Зарубіжна проза І і ІІ половини ХХ століття

К.О. Шахова, О.Г. Соколова, А.В. Андронік

15. Зарубіжна література 9 клас Б.Б. Шалагінов 2002 р. стор. 288

Видавництво „Вежа”.

 

Дата публікації: 21:10 15.10.2017